Дмитро Павличко (28.09.1929 - 29.01.2023) - серед поетів-шістдесятників він мав унікальну долю: одна з найґрунтовніших освіт у часи становлення, ув’язнений за справою приналежності до УПА уже в 16 років, стрімкий злет у Києві, редакторство в одному з найпопулярніших і найвагоміших часописів підрадянської України “Всесвіт”, постійна робота як сценариста в кіно, карколомно успішний пісенний тандем із Олександром Білашем, а згодом - і безперечна роль у становленні перших українських демократичних партій, зокрема Народного руху України. Дмитро Павличко зазнав і багато критики від сучасників, однак безперечно його авторитет був непохитним. А ще саме цей поет залишив чи не найбільш ґрунтовну мемуаристичну спадщину: 6 томів його спогадів - це унікальний літопис від першої особи про ХХ і ХХІ століття української культури, політики, державності.